Ми
виховуємо не носіїв знань,
а людину, яка повинна жити
в
суспільстві і приносити йому користь.
В. Сухомлинський
Одне з найважливіших завдань школи – розвивати в учнів здатність до
самонавчання: самостійного поповнення знань, оволодіння раціональними прийомами
навчальної праці. Він зумовлений завданнями Державної національної програми
«Освіта» щодо розвитку творчої особистості, яка здатна до самоосвіти і
саморозвитку, вміє використовувати здобуті знання і вміння для творчого розв’язання
проблем. Особистість, у якої відсутнє прагнення до актуалізації своїх
можливостей, виступає пасивним спостерігачем власного розвитку. Тільки знання
отримані самостійною працею, роблять
випускника школи особистістю, здатною творчо вирішувати професійні та
морально-етичні проблеми.
У педагогічній літературі зустрічається декілька визначень поняття
«самоосвіта».
В. Онищук, Є. Боднаревська розглядають самоосвіту як вид роботи учнів, одну
з форм пізнавальної діяльності.
Український педагогічний словник дає таке визначення: «Самоосвіта – освіта,
яку отримують у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу
навчання в стаціонарному навчальному закладі. Крім того, самоосвіта є невід’ємною частиною
систематичного навчання в стаціонарних закладах, сприяє поглибленню та більш
міцному засвоєнню знань».
Враховуючи ті вимоги, що стоять перед сучасною школою, необхідно дбати про
формування в учнів мотивації до самостійної навчальної діяльності. Як показує
досвід, це є складним процесом.
Труднощі зумовлені кількома
причинами:
- необхідністю формування загальнонавчальних умінь на міжпредметному рівні;
- охопленням усіх груп умінь (організаційних, логікомовленнєвих,
пізнавальних, контрольно-оціночних);
- необхідністю врахування психологічних засад цього процесу;
- значними відмінностями індивідуальних можливостей учнів.
В центрі самостійної навчальної діяльності є індивідуальна мислительна
діяльність учня. Для того, щоб полегшити шлях до самостійного мислення потрібно
цілеспрямовано керувати цим процесом.
Ще однією важливою складовою при розвитку самостійності учнів є формування
стійких позитивних мотивів учіння.
Провідну роль відіграють фактори висвітлені у схемі:
Фактори,
що впливають на створення позитивних мотивів учіння
|
|||||
   |
|||||
Природна допитливість
|
Емоцій- ність
|
Самооцін-ка дитини
|
Інтелекту-альність
|
Соціальне середо-вище, батьки, учитель
|
Класний колектив
|
Самонавчання залежить від позитивної мотивації, природної допитливості та
індивідуальних можливостей учнів.
Робота учителя без мотивації учнів та без їх особистісних підстав
рівнозначна роботі в порожньому класі. Тому на етапі мотивації доцільно
використовувати такі психолого-педагогічні прийоми як «Емоційне погладжування»,
«Шикуйсь», «Анонсування», «Ефект навіювання».
|
Необхідно забезпечити умови для самостійної пізнавальної діяльності через
інтеграцію змісту дисциплін природничого циклу.
Метою моєї роботи є виробити в учнів здатність самостійно здобувати
біологічні знання через зв’язки між природничими науками, розвивати вміння
самим виявляти їх. Формувати вміння розглядати одне і те ж явище з різних
позицій, з погляду різних наук.
Досвід має раціоналізаторський характер, його новизна виражається в
застосуванні технології особистісно орієнтованого навчання для розвитку навичок
учнів самостійно здобувати знання за допомогою інтеграції змісту природничих
наук.
Теоретичною базою досвіду стали психолого-педагогічні дослідження
В.Д.Шарко, О.Мариновської, О.Савченка, С. Подмазіна, О. Піхоти та інших з
проблем самонавчання, особистісно зорієнтованого, інтерактивного навчання,
проектних технологій.
Засобами реалізації мети обрано:
1) Технологію особистісно орієнтованого
навчання, так як
воно має переваги у порівнянні з традиційним навчанням. Її цілі полягають у
тому щоб:
- визначити життєвий досвід кожного учня, рівень інтелекту, пізнавальні
здібності, інтереси, якісні характеристики, які спочатку треба розкрити, а
потім узгодити зі змістом освіти та розвинути в навчальному процесі;
- формувати позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребу в
самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні школярів у межах
соціокультурних і моральних цінностей
нації;
- озброїти учнів механізмами адаптації, саморегуляції, саморегуляції,
самовиховання, самозахисту, необхідними для становлення самобутньої сучасної
людини, здатної вести конструктивний діалог з іншими людьми, природою, культурою
та цивілізацією в цілому.
2) Інтерактивне навчання, яке полягає в тому, що процес
відбувається за умови активної взаємодії всіх учнів у процесі співпраці взаємо
навчання, де учні розуміють, що вони роблять і для чого.
3) Використання інтегральної педагогічної технології.
Побудова самонавчання біології за
інтегрованим типом відповідає завданням особистісно орієнтованого
навчання, адже дає можливість виявити ставлення учнів до навколишнього світу,
що є для них цілісним, багатогранним, динамічним.
Для того, щоб забезпечити належні інтеграційні процеси необхідно
узагальнити знання з суміжних предметів і мати змогу точно визначати, які
знання й уміння мають учні з інших природничих наук. Для цього я спробувала
систематизувати основні взаємозв’язки між цими науками (Додаток 1).
На уроках стараюся, щоб міжпредметні зв’язки були системними, (а не
принагідними), суттєвими, (а не формальними), змістовними. За таких умов у
школярів виробляється звичка під час вивчення кожної теми використовувати свої
знання й уміння, набуті на уроках з інших дисциплін. Внаслідок цього
скасовуються штучні «перегородки» між відомостями почерпнутими з різних наук,
розширюється горизонт розумової діяльності учнів, розвиваються інтелектуальні
здібності. Формується цілісна система знань про життя суспільства. І, чи не
найголовніше, в учнів формуються власні погляди на життя, створюється цілісна
картина дійсності.
4) Використання методу проектів, який
розглядається як інструмент, який створює унікальні передумови для розвитку
ключових компетенцій (соціальних, соціокультурних, інформаційних,
комунікативних тощо) і самостійності учня в осягненні нового, стимулюючи його
природну допитливість і творчий потенціал (І.Єрмаков).
Використання таких принципів роботи має ряд переваг для самонавчання учнів
і становлення їх як громадян, дає можливість продуктивно будувати своє
повсякденне життя, правильно визначити його основні лінії, заощаджує час для
навчання, систематизує знання, вміння та навички, дозволяє бачити практичну
значущість знань.
Особливим етапом роботи є контрольно-оцінювальний, на якому стараюся
стимулювати учнів до самооцінювання, саморегуляції та самоосвіти. Для цього
використовую картки самоконтролю (додаток 2), які дають змогу учню вже на
початку уроку налаштуватися на результат, який він хотів би отримати. Крім того
вони дають змогу дитині зробити самоаналіз отриманого результату і на наступних
уроках усунути причини його незадовільності.
Такі підходи у викладанні біології дають певні результати, особливо в
роботі з обдарованими дітьми.
Додаток
1
Використання учнями знань одержаних на
уроках біології при вивченні інших дисциплін природничого циклу
хімія
|
біологія
(рослини)
|
фізика
|
географія
|
Застосування кисню. Кругообіг
кисню в природі. Добування кисню в промисловості
|
Процес фотосинтезу
|
Дифузія, осмотичний тиск
|
|
Вода як найважливіший природний
оксид
|
Біологічні функції води
|
||
Солі, їх склад, визначення,
значення
|
Роль мінерального живлення для
рослин
|
||
Хімічні властивості солей
|
Роль деяких солей для росту і
розвитку рослин
|
||
Поняття
про розчини і розчинність. Значення розчинів у житті людини.
|
Роль розчинів у життєдіяльності
рослин
|
||
Застосування кисню,
вуглекислого газу
|
Дихання та живлення рослин
|
||
Хімічні рівняння
|
Закон збереження енергії
|
||
хімія
|
біологія
|
фізика
|
географія
|
Поняття про окиснення та оксиди
. Горіння і повільне окиснення. Умови виникнення і припинення горіння
|
Окиснення киснем білків, жирів
вуглеводів у клітинах живих організмів
|
||
Повітря та його склад. Охорона
повітря від забруднення
|
Роль чистого повітря для життя
живих організмів
|
Глобальні екологічні проблеми.
|
|
Застосування кисню. Кругообіг
кисню в природі. Добування кисню в промисловості
|
Процес фотосинтезу
|
Внутрішня енергія
|
|
Кислоти, їх склад, назви,
класифікація
|
Вміст органічних кислот у
продуктах харчування
|
Кислотність ґрунтів
|
|
Хлоридна кислота та її солі
|
Роль хлоридної кислоти у
процесах живлення
|
Засолення грунтів
|
|
Вода як найважливіший природний
оксид
|
Біологічні функції води, процес
фотосинтезу
|
Водні ресурси України,
кругообіг води
|
|
Солі, їх склад, назви,
визначення, значення
|
Роль мінеральних солей для
живих організмів
|
Засолення грунтів
|
|
Хімічні властивості солей
|
Роль деяких солей для росту і
розвитку рослин
|
Основні родовища солей на
Україні
|
|
Генетичний зв'язок між простими
і складними речовинами
|
Генетика – наука про
спадковість і мінливість
|
||
Поняття про каталізатори
|
Ферменти як біокаталізатори, їх
роль в організмі
|
||
Періодична система хімічних
елементів
|
Закономірність, рід, родина
Система в біології
|
Будова атома
Система в фізиці
|
|
Значення окисно-відновних
реакцій у природі і техніці
|
Фотосинтез, процеси дихання,
травлення
|
||
Поняття про розчини і
розчинність. Значення розчинів у житті людини
|
Роль розчинів в життєдіяльності
живих організмів
|
Значення розчинів у ґрунті
|
|
Сполуки кальцію: кальцій оксид
та кальцій гідроксид, їх практичне застосування
|
Біологічна роль кальцію в живих
організмах
|
||
Ферум: фізичні та хімічні
властивості. Застосування заліза
|
Фізіологічна дія Феруму в
рослинних та тваринних організмах та в організмі людини
|
Поширення сполук Феруму в
природі. Залізні руди
|
|
Склад атомних ядер. Ізотопи
(стабільні і радіоактивні). Поняття про радіоактивний розпад хімічних
елементів і шкідливий вплив на живі організми радіоактивного випромінювання.
|
Вплив радіоактивного
випромінювання на організм людини
|
Радіоактивний
розпад, α-,β-,
γ-випромінювання,
ядерна реакція
|
Додаток 2
Самоаналіз
Клас_________________________________________
Дата________________
Прізвище та ім’я
___________________________________________________
Урок_____________________________________________________________
Тема:_____________________________________________________________
__________________________________________________________________
1. С п е к т р і н т е р е с і в
|
||
Бажання
досягти успіху
|
На
початку
уроку
|
|
Спрямованість
на результат
|
||
Цікавість
|
||
Бажання
випробувати свої можливості
|
||
Бажання
повторити раніше вивчений матеріал
|
||
2. Чи я
задоволений (на) своїми результатами на уроці?
Так
|
Ні
|
В
кін
ці
уро
ку
|
|
а) За рахунок чого моя робота
була
|
Причини:
|
||
успішною?:
|
Неорганізованість
|
||
Недостатній рівень знань
|
|||
Складність матеріалу
|
|||
б) : чому полягають мої резерви
на
|
Лінощі
|
||
майбутнє?:
|
Несміливість
|
||
Байдужість
|
На яку оцінку своїх успіхів я претендую?
___________________________
Чому?_________________________________________________________________________________________________________________________________
1.
Державна
національна програма “Освіта”
2.
О.Савченко.
Розвиток у молодших школярів здатності до самонавчання. Збірник наукових праць
Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди.
– Випуск 7. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – 262 с.
3.
Мариновська
О., Бабійчук Г. Моделювання навчальних занять на інтегрованій основі. –
Івано-Франківськ, 2002 – 136 с.
4.
«Технології
навчання біології» / Упор. К.М. Задорожний. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. –
160 ст.
5.
Джанні Стіл,
Курт Мередіт, Чарльз Темпл. Методична система «Розвиток критичного мислення у
навчанні різних предметів: Посіб. І -
VIII – К.: Науково-методичний центр
!Інтелект», 1998.
6.
Шухова Е. Планування навчально-виховного
процесу на уроках біології. – К.: Радянська школа, 1991.
7.
Шарко В.Д. «Сучасний урок: технологічний
аспект» К., 2006 – 220 с.
8.
Науково-методичний журнали «Біологія»,
видавнича група Основа, Харків, 2008 – 2010 р.р.
9.
Науково-методичний журнали «Біологія і хімія в школі», «Педагогічна
преса», Київ., 2007 – 2011 р.р.
Немає коментарів:
Дописати коментар