Біологічна дія сульфуру та молібдену

Сульфур

утворюється під час окиснення сірководню за допомогою бактерій (сіркобактерій). Енергія, що вивільняється при цьому (266,7 кДж/моль сірки), використовується бактеріями для біохімічних синтезів, а вільна сірка відкладається в тілі бактерії і у випадку нестачі сірководню окислюється киснем повітря до сульфатної кислоти. Сульфатна кислота, реагуючи з карбонатами, утворює сульфати, які частково переходять у розчинний стан. Таким чином сульфати попадають у води рік і морів або утворюють поклади різних мінералів (наприклад, гіпсу). Нагрівання сульфатів в надрах землі може спричинити їх відновлення за рахунок дії органічних речовин і утворення сірководню.

Сірка входить до складу важливих амінокислот цистеїну, глютатіону та інших. Цистеїн, який є складовою частиною білкових молекул, містить сульфогідрильну групу.

При окисленні цієї амінокислоти проходить відщеплення водню від сульфогідрильних груп двох молекул цистеїну, а залишки з’єднуються, утворюючи молекулу цистеїну, яка містить дисульфідний зв’язок. Дисульфідні зв’язки дуже поширені і мають велике значення в підтриманні певної конфігурації білкових молекул. Переходи від сульфогідрильних зв’язків до дисульфідних зворотні і здійснюються в процесах переносу водню в клітинах. Крім того, дисульфідні і сульфогідридні групи здатні блокувати вільні радикали Н і ОН, які утворюються при дії радіації на оганізми із молекул води. Таким чином здійснюється хімічний захист клітин від опромінення.

Молібден в невеликих кількостях в ґрунті позитивно впливає на ріст і розвиток рослин і діюбульбочкових бактерій. Молібден знайдений і в тваринних тканинах. Спектральним аналізом вдалося виявити  молібден в клітинах мозку ссавців. Функції цього в тваринних організмах пов’язані з дією ферментів (ксантиноксидази). В клітинах азотофіксуючих бактерій молібден входить до складу ферментів, які сприяють поглинанню атмосферного азоту. Підвищений вміст молібдену в ґрунтах негативно впливає на стан травоїдних тварин (“молібденова хвороба” тварин спостерігалася в Англії на полях, де в ґрунті вміст цього елемента був вищий за норму).